Негайно скасувати колосальні штрафи у сфері трудових відносин до 320 000 гривень !!!

ЕКОНОМІЧНА, ЦІНОВА, ІНВЕСТИЦІЙНА, ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНА, РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА ТА БУДІВНИЦТВО, ПІДПРИЄМНИЦТВО

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 06 грудня 2016р. № 1774-VIII з 01 січня 2017 року запроваджені економічно необґрунтовані та катастрофічні для бізнес-середовища штрафи за порушення законодавства про працю, а саме за:

• фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, виплату заробітної плати без нарахування та сплати ЄСВ та податків – 30 мінімальних заробітних плат (96 000 грн.);
• порушення строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі – 3 мінімальні заробітні плати (9 600 грн.);
• недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці – 10 мінімальних заробітних плат (32 000 грн.);
• недотримання гарантій та пільг мобілізованих працівників – 10 мінімальних заробітних плат (32 000 грн.);
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - 3 мінімальні заробітні плати (9 600 грн.);
• недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю для виявлення неоформлених трудових відносин – 100 мінімальних заробітних плат (!!! 320 000 грн.);
• порушення інших вимог трудового законодавства – 1 мінімальна заробітна плата (3 200 грн.).
Зазначені штрафи застосовуються за кожного працівника, щодо якого роботодавець вчинив порушення.

Разом з тим, запровадження нових розмірів штрафів за порушення трудового законодавства стало справжнім шоком для українського бізнесу, спонукало велику кількість приватних підприємців припинити підприємницьку діяльність та відмовитися від намірів розвивати свою справу в умовах фінансового терору з боку влади.
Бізнес опинився під постійною загрозою застосування "драконівських штрафів", стягнення яких призведе до тотальної неплатоспроможності (банкрутства) малих та середніх суб’єктів господарювання.
Відтепер через найменшу провину підприємці можуть втратити не тільки бізнес, а й власне житло. Адже виявлення навіть одного офіційно не влаштованого працівника, згідно із законом, карається штрафом на суму 96 тис. гривень. Недопущення державного інспектора праці до перевірки з метою виявлення працівників з неоформленими трудовими договорами, порушень при виплаті заробітної плати тощо тягне за собою штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат (320 тис. грн.)!!!
І це при тому, що більшість малих підприємств в Україні мають річний прибуток не більше 100 тис. гривень.
Цілком зрозуміло, що в існуючих економічних умовах для компанії середнього розміру штраф у розмірі 320 тис. грн. означає автоматичне закриття бізнесу. Складається враження, що держава просто хоче запровадити "смертну кару" для підприємців. Вони мають або продати квартиру, або взяти кредит, або терміново виїжджати на заробітки, щоб виплатити такий штраф.
Держава, застосувавши до підприємця штраф у розмірі 320 тис. грн., економічно знищує його як громадянина, позбавляє будь-яких засобів для існування, ставить у безвихідне становище та не залишає іншого виходу як шукати шляхи для виїзду закордон.

Розмір штрафів за порушення трудового законодавства явно не відповідає характеру та тяжкості правопорушення, не сумісний із ступенем вини підприємця.
Вражаючим є той факт, що згідно чинного законодавства, розмір санкцій за порушення законодавства про працю є в десятки разів вищим, ніж за порушення, що посягають на власність, порушення у сфері охорони природи, у сфері промисловості та будівництва та інші порушення, які можуть призвести до заподіяння шкоди життю та здоров’ю людини, а також призвести до екологічних та техногенних катастроф, що матимуть незворотні наслідки.
В той час, коли підприємців карають величезними штрафами у розмірі 96 – 320 тис. грн. за несуттєві порушення, викликані насамперед об’єктивною недосконалістю українського податкового та трудового законодавства, санкцій за інші значно тяжчі правопорушення, не перевищують 3 тис. гривень.
Зокрема, Кодекс України про адміністративні правопорушення (надалі – КУпАП) передбачає максимальний штраф за:
- пошкодження газопроводів – 51 грн.;
- незаконне використання державного майна – 85 грн.;
- самовільне підключення до електричних мереж – 102 грн.;
- порушення вимог пожежної безпеки – 119 грн.;
- незаконну вирубку лісу – 170 грн.;
- зайняття проституцією – 170 грн.;
- нецільове використання земельної ділянки – 425 грн.;
- самовільне користування надрами – 510 грн.;
- викрадання чужого майна – 510 грн.;
- порушення будівельних норм при будівництві та капітальному ремонті – 850 грн.;
- виготовлення та реалізацію фальсифікованого алкоголю та тютюну – 850 грн.;
- порушення правил ядерної та радіаційної безпеки – 1700 грн.;
- неподання е-декларація – 1700 грн.;
- отримання незаконних подарунків (хабарів) – 3000 грн.
Більше того, Кримінальний кодекс України (надалі – КК України) передбачає значно м’якші покарання (штрафи) за вчинення окремих тяжких злочинів:
- умисне легке тілесне ушкодження – 850 грн.;
- незаконне проведення аборту – 850-1700 грн.;
- підкуп виборця – 1700-5100 грн.;
- незаконне проникнення до житла – 850-1700 грн.;
- крадіжка – 850-1700 грн.;
- грабіж – 850-1700 грн.;
- шахрайство – 850 грн.;
- нецільове використання бюджетних коштів – 1700-5100 грн.;
- виготовлення порнографічних матеріалів – 850-1700 грн.;
- створення місць розпусти – 850 грн.;
- виготовлення наркотичних засобів – 850-1700 грн.;
- наруга над державними символами – 850 грн.;
- підроблення офіційних документів – 4000 грн.;
- одержання неправомірної вигоди (хабар) – 17000 грн.
Окрім того, покарання, які передбачені у КК України за вчинення злочинів проти трудових прав, є менш суворими, ніж штрафи, запровадженні з 01 січня ц.р. у ст. 265 Кодексу законів про працю України (надалі – КЗпП України). Так, незаконне звільнення працівника з роботи чи інше грубе порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України) тягне за собою накладення штрафу у розмірі 34 000 – 51 000 грн., а невиплата заробітної плати більш як за один місяць – накладення штрафу у розмірі 8500 – 17000 грн.
Таким чином, можна констатувати, що встановлення у сфері трудових відносин колосальних штрафів у розмірі, який значно перевищує санкції за адміністративні та кримінальні правопорушення, призведе до знищення малого та середнього бізнесу, а не покращення становища найманих працівників.
Окремо звертаємо увагу, що встановлення штрафу (320 тис. грн.) за недопущення інспектора з праці до проведення перевірки взагалі є недопустимим у правовій державі, яка визнає принцип верховенства права. Суб’єкт господарювання має гарантоване Конституцією України право не допустити інспектора, який прийшов на перевірку без законних на те підстав. Чинне законодавство передбачає презумпцію правомірності дій приватного підприємця, який може захищати свій бізнес від свавільних дій чиновників будь-якими допустимими засобами і не може нести за це покарання.
Водночас, встановлення надзвичайно суворої відповідальності за протидію незаконним діям інспектора з праці є грубим порушенням фундаментальних прав та свобод людини і громадянина, а надання інспектору з праці необмеженої влади самостійно оцінювати правомірність своїх дій щодо проведення перевірки породжує неймовірні корупційні ризики та службові зловживання.

Легалізація трудових відносин через шалений фінансовий тиск на бізнес явно не відповідає прагненням нашої держави покращити свої позиції у Рейтингу простоти та легкості ведення бізнесу "Doing Business", який щорічно складається Світовим банком, та бажанню увійти до перших 50 країн світу за сприятливістю умов для провадження підприємницької діяльності у 2017 році та до 20 провідних країн світу у 2018 році (Програма пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затверджена розпорядженням КМУ від 27 травня 2016 року № 418-р).
Економічно невиправдані та руйнівні штрафи у розмірі до 320 тис. грн. за – це крок, який відкидає нас у самісінький кінець Рейтингу "Doing Business", перетворює нашу державну у зону підвищеного ризику для іноземних інвесторів, свідчить про невиконання Україною своїх зобов’язань щодо економічної інтеграції відповідно до положень Угоди про асоціацію між ЄС та Україною.

В цілому, нереальні штрафи у сфері трудових відносин – це яскравий приклад свавільної та авторитарної законотворчості, яка не відповідає принципам законності та справедливості, Конституції України та міжнародним зобов’язанням України, позбавляє громадян права на матеріальну свободу, несе загрозу абсолютного знищення громадянського суспільства та середнього класу.
Приватні підприємці України щиро сподіваються, що запровадження неадекватних штрафів - це випадкова помилка законодавця, а не елемент загальнодержавної політики, спрямованої на знищення економічно активної верстви населення.
Держава повинна зрозуміти, що приватний підприємець є її партнером, який у час складних економічних реалій наповнює бюджет, створює робочі місця, зменшує безробіття та навантаження на фонди соціальної допомоги. Європейська практика передбачає створення комфортних умов для ведення малого та середнього бізнесу.
Бізнес в умовах постійного стресу та загрози моментального банкрутства вести неможливо. Тому, запроваджені штрафи за порушення трудового законодавства у розмірі до 320 тис. грн. потрібно негайно скасувати, а законодавство у відповідній сфері кардинально переглянути.
Віримо, що Уряд України здатний зупинити знищення приватної громадянської ініціативи, істотно покращити умови ведення бізнесу в Україні, домогтися відновлення законності та верховенства права у сфері трудових відносин, забезпечити ухвалення відповідних законодавчих змін.
Звертаємо Вашу увагу, що законопроекти, покликані захистити бізнес від економічно необґрунтованих штрафів у сфері трудових відносин, уже зареєстровані у Верховній Раді України. Це, зокрема, Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства" (реєстр. № 5711 від 25.01.2017р.), ініційований народним депутатом України Оксаною Продан, та Проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері" (реєстр. № 6087 від 15.02.2017р.).

Враховуючи наведене, керуючись високим рівнем актуальності порушеного питання для широкого кола суб’єктів господарювання в Україні та задекларованими Урядом України намірами щодо максимального полегшення процедури ведення малого та середнього бізнесу в нашій державі просимо Вас:
1. Скасувати колосальні та необґрунтовані штрафи у сфері трудових відносин і забезпечити дотримання принципу верховенства права при проведенні перевірок з питань дотримання законодавства про працю.
2. Передбачити автоматичне скасування усіх накладених з 01 січня ц.р. на суб’єктів господарювання штрафів, передбачених абз. 2-8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України.
3. Звернутися до коаліції депутатських фракції та усіх небайдужих народних депутатів України з пропозицією невідкладно прийняти за основу та в цілому Проект Закону (реєстр. № 5711 від 25.01.2017р.) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання адміністративної відповідальності за порушення трудового законодавства"/ Проект Закону (реєстр. № 6087 від 15.02.2017р.) "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю та відповідальності за правопорушення у цій сфері"/ будь-який інший законопроект, яким:
1) прив’язати розмір штрафів за порушення трудового законодавства (ст. 265 КЗпП України) до величини прожиткового мінімуму для працездатної особи (1600 грн. станом на 01 січня 2017р.);
2) привести розмір штрафів за порушення трудового законодавства (ст. 265 КЗпП України) до економічно обґрунтованого та юридично обумовленого рівня, який враховує характер та тяжкість правопорушення та особу порушника, а саме:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час: від 1 до 3 прожиткових мінімумів для працездатної особи (1600-4800 грн.);
- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці: від 2 до 4 прожиткових мінімумів для працездатної особи (3200 - 6400 грн.);
- недотримання гарантій та пільг мобілізованих працівників: від 2 до 4 прожиткових мінімумів для працездатної особи (3200 - 6400 грн.).
3) встановити, що відповідальність за інші порушення законодавства про працю настає згідно ст. 41 КУпАП.
4) заборонити застосування фінансових санкцій (ст. 265 КЗпП України) у разі порушення суб’єктом господаювання вимог трудового законодавства вперше: за перше порушення протягом календарного року роботодавцю видається припис про усунення виявлених порушень; лише у разі невиконання вимог припису чи повторного протягом календарного року вчинення порушення можна накласти на роботодавця штраф;
5) привести порядок проведення перевірок додержання роботодавцями вимог законодавства про працю у відповідність до Конституції України та Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
4. Надати доручення Державній службі України з питань праці та її територіальним органам не застосовувати до суб’єктів господарювання за результатами проведених перевірок фінансові санкції, передбачені абз. 2-8 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, до вирішення означеного питання на законодавчому рівні.

Наперед вдячні за допомогу та розуміння.

Петиція №

Дата створення:

Автор: Качановський Роман Євгенович

Станом на 24 липня петицію підписали 64 особи з 25000 необхідних.

Показати