Просимо вжити заходів для припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей

ІНФОРМАЦІЙНА ПОЛІТИКА, ДІЯЛЬНІСТЬ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

На офіційному сайті Верховної Ради України є розпорядження Кабінету Міністрів України (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1393-2015-%D1%80), що зобов'язує міністерства та інші державні органи виконувати план дій з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року (http://zakon3.rada.gov.ua/laws/file/text/54/f451893n22.zip) – далі план дій. В цьому плані є багато правильного, але він передбачає, зокрема, наступне:
1. Зміни в системі освіти. Дітей будуть навчати, що одностатевий спосіб життя – це норма (стаття 102, пункт 3).
2. Використання засобів масової інформації для пропаганди гомосексуалізму (стаття 102, пункт 4).
3. Легалізація цивільного партнерства для одностатевих пар (стаття 105, пункт 6).
4. Дозвіл трансгендерам усиновлювати дітей (стаття 105, пункт 7).
5. Надання права бути донорами крові проституткам, гомосексуалістам, наркоманам (стаття 105, пункт 11).
Вже саме використання терміну "гендер" в офіційних документах може призвести до небезпечних наслідків. Стамбульська Конвенція (стаття 3, пункт c) юридично затверджує на міжнародному рівні означення: "гендер означає соціально закріплені ролі, поведінку, діяльність і характерні ознаки, які певне суспільство вважає належними для жінок та чоловіків". Окрім того, Стамбульська Конвенція гарантує захист від дискримінації за ознакою "гендерної ідентичності" та "сексуальної орієнтації". Це робить поняття "гендер" залежним не від природних статевих ознак, а від самоідентифікації особи. Слід також відзначити, що в багатьох країнах Євросоюзу програми гендерної рівності зводяться до популяризації одностатевих стосунків.
Дивлячись на країни, в яких подібні плани вже реалізовано, є побоювання, що після виконання такого плану дій у нашій країні наступним кроком буде запровадження адміністративної та кримінальної відповідальності за критику чи незгоду з будь-якими діями та висловами, що популяризують гомосексуалізм. В деяких країнах вже зараз ув'язнюють тих, хто визнає, що гомосексуалізм – це гріх, а батьків, що протидіють пропаганді цього явища в школі, позбавляють батьківських прав.
Вищевказаний план дій вже реалізується в Україні. Гомосексуалізм цілеспрямовано пропагується, зокрема через ЗМІ. Людей намагаються обдурити і "довести", що це є нормально. При цьому часто використовуються аргументи, які суперечать науковим фактам. Наприклад, кажуть, що "гомосексуалісти такими народились", хоча багато ідентичних близнюків мають різну сексуальну орієнтацію (Langstrom, N., Rahman, Q., Carlstrom, E., Lichtenstein, P. Genetic and environmental effects on same-sex sexual behavior: A population study of twins in Sweden. Archives of sexual behavior, 39(1), pp. 75-80, 2010). Або поширюють міфи про те, що сексуальна орієнтація людини є незмінною, бо вона визначається чисто біологічними факторами, хоча наукові дані свідчать про те, що гомосексуалісти часто (набагато частіше ніж люди з нормальною орієнтацією) змінюють сексуальну орієнтацію (Savin-Williams, R. C., Ream, G. L. Prevalence and stability of sexual orientation components during adolescence and young adulthood. Archives of sexual behavior, 36(3), pp. 385-394, 2007). Насправді, одностатева сексуальність є наслідком вільного, але помилкового, аморального і гріховного вибору людини. Пропаганда гомосексуалізму, неправильне виховання, пережите в дитинстві сексуальне насильство та інші причини можуть підштовхнути до такого гріховного вибору. Біблія відносить гомосексуалізм до найважчих гріхів (Левит 18:22, Левит 20:13, Послання до Римлян 1:24-27, Перше Послання до Коринтян 6:9-10, Перше Послання до Тимофія 1:9-10). Звичайно ж, Бог не закликає ненавидіти гомосексуалістів, навпаки, слід для їхнього ж блага докорити їм, попередити про наслідки цього гріха та допомогти його позбутися.
Вже є наукові дані, які показують жахливий вплив нетрадиційної сексуальної орієнтації батьків на подальше життя дітей. Наприклад, у репрезентативній вибірці з населення США віком від 18 до 39 років, 23% дорослих дітей із сімей лесбіянок коли-небудь зазнавали сексуального насильства з боку "батьків" (серед дітей з нормальних сімей – 2%), 24% дорослих дітей із сімей геїв нещодавно замислювались про самогубство (серед дітей з нормальних сімей – 5%), 39% дорослих дітей із сімей лесбіянок мають нетрадиційну сексуальну орієнтацію (серед дітей з нормальних сімей – 10%). Ці та багато інших подібних даних опубліковані в науковій статті Regnerus, M. How different are the adult children of parents who have same-sex relationships? Findings from the New Family Structures Study. Social science research, 41(4), pp. 752-770, 2012. Скорочено подібна інформація російською мовою: http://gcshelp.org/ru/novosti/semya/vpervie_opublikovani_shokiruyuschie_nauchnie_fakti_o_semjyah_geev.html. Отже, аморальність та гріховність батьків (гомосексуалізм) має жахливі довгострокові наслідки для дітей, а усиновлення дітей гомосексуалістами є здійсненням насильства над цими дітьми.
Статистичні дані свідчать, що чоловіки з нетрадиційною сексуальною орієнтацією в 4,28 разів частіше намагаються покінчити життя самогубством, а жінки з нетрадиційною сексуальною орієнтацією в 3,5 разів частіше мають залежність від наркотиків ніж особи з нормальною сексуальною орієнтацією (King, M., Semlyen, J., Tai, S. S., Killaspy, H., Osborn, D., Popelyuk, D., & Nazareth, I. A systematic review of mental disorder, suicide, and deliberate self harm in lesbian, gay and bisexual people. BMC psychiatry, 8(1), 70, 2008).
Не слід піддаватись тиску і копіювати в Україну найгірше, що є в деяких європейських країнах: пропаганда гомосексуалізму, одностатеві шлюби і всиновлення дітей гомосексуалістами. Це становить загрозу для національної безпеки.
У зв'язку з вищезазначеним, просимо членів Кабінету Міністрів України зробити все від них залежне для припинення в Україні пропаганди гомосексуалізму та для захисту традиційних сімейних цінностей, зокрема:
1. Розробити та внести до Верховної Ради законопроект про заборону пропаганди гомосексуалізму (подібна норма є, наприклад, у законодавстві Литви).
2. Розробити загальнодержавну стратегію захисту традиційних сімейних цінностей та подолання наслідків пропаганди гомосексуалізму в Україні.
3. Організовувати та проводити освітньо-просвітницькі заходи (зокрема із залученням засобів масової інформації), спрямовані на захист традиційних сімейних цінностей та подолання наслідків пропаганди гомосексуалізму в Україні.
4. Внести у систему освіти компонент, спрямований на підтримку та захист традиційних сімейних цінностей.
5. Не видавати акти Кабінету Міністрів, що можуть сприяти легалізації одностатевих партнерств (шлюбів) або усиновленню дітей трансгендерами.

Петиція №

Дата початку збору підписів:

Відповідь дана:

Автор: Танцюра Віктор Зіновійович

Петицію підписали 28712 осіб з 25000 необхідних.

Показати

ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ

Відповідно до статті 40 Конституції України та статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян” Кабінетом Міністрів розглянуто розміщену на офіційному веб-сайті Кабінету Міністрів (Єдиний веб-портал органів виконавчої влади) електронну петицію щодо вжиття заходів для припинення пропаганди гомосексуалізму та захисту традиційних сімейних цінностей, яку підтримали понад 28 тисяч громадян.
Кабінет Міністрів реалізує державну сімейну політику відповідно до Конституції та законів України. Так, зокрема, згідно із статтею 51 Конституції України сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою, а шлюб в Україні ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Утримання та виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, також покладається на державу згідно із статтею 52 Конституції України. Для цього створюються необхідні умови з урахуванням їх інтересів, що відповідає Конвенції ООН про права дитини.
Крім того, 15 лютого 2011 р. прийнято Закон України “Про ратифікацію Європейської конвенції про усиновлення дітей (переглянутої)”. Проте Україна відповідно до пункту 1 статті 27 Конвенції залишила за собою право не дозволяти усиновлювати дитину двом особам однієї статі, які перебувають у зареєстрованому партнерстві. Відповідно до статей 211 та 212 Сімейного кодексу України усиновлювачем, опікуном, піклувальником дитини не можуть бути, зокрема, особи однієї статі.
Щодо плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393, слід зауважити, що цей документ розроблявся протягом тривалого часу за участю широкого кола інституцій громадянського суспільства, вітчизняних та іноземних експертів. Розширений склад робочої групи з розробки проекту плану дій, затверджений наказом Мін’юсту від 17 вересня 2015 р. № 264/7, включав 264 заінтересованих особи (представники громадськості, фахівці органів державної влади та експерти міжнародних організацій), які працювали у п’яти тематичних групах протягом двох місяців. Водночас Кабінет Міністрів готовий розглянути нові пропозиції громадськості щодо перегляду зазначеного плану заходів, для чого запрошує заінтересованих осіб та інституції громадянського суспільства подати пропозиції щодо внесення змін до зазначеного документа.
Слід відзначити, що відповідно до звіту про виконання плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, опублікованого на веб-сайті Мін’юсту (https://minjust.gov.ua/section_548), на розгляд Кабінету Міністрів не вносився законопроект про легалізацію в Україні зареєстрованого цивільного партнерства для різностатевих і одностатевих пар, оскільки виконання відповідного пункту плану дій вбачається неможливим. Це пов’язано з тим, що до Мін’юсту надійшла велика кількість звернень від обласних, міських, районних у містах рад, громадських і релігійних організацій, Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій, Всеукраїнської громадської організації “Любов проти гомосексуалізму”, громадської організації “Місія милосердя й справедливості”, громадської організації “Громадянський рух “Всі разом!”, громадської організації “Древо”, Всеукраїнської громадської організації “Об’єднання християн-військовослужбовців України” стосовно неприйнятності і зупинення виконання підпункту 6 пункту 105 плану дій.
Стосовно підтримки та захисту сімейних цінностей в освітній сфері слід зазначити, що зміст навчальних програм для учнів і студентів подається з урахуванням вікових особливостей дітей на основі усвідомлення моральних цінностей у поведінці та з метою формування у них компетенцій щодо вибору правильної поведінки і компетентних рішень. Питання підтримки та захисту традиційних сімейних цінностей, ролі матері та батька у вихованні здорової дитини висвітлено у навчальних програмах для 5 – 9 класів закладів загальної середньої освіти.
Кабінет Міністрів поділяє занепокоєння щодо необхідності надання більшої уваги державній сімейній політиці. З огляду на важливість сім’ї для розвитку будь-якого суспільства та з урахуванням значного резонансу щодо необхідності захисту традиційних сімейних цінностей, зміцнення інституту сім’ї в Україні центральним органам виконавчої влади доручено внести до Кабінету Міністрів узгоджені пропозиції стосовно інституційного забезпечення формування та реалізації державної політики з питань сім’ї.
Додаток до рішення