Створити Національний заповідник «Гамаліївка»

КУЛЬТУРА ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА, ТУРИЗМ

Гамаліївський (Харалампіївський) монастир — православний жіночий, а потім чоловічий монастир, який у 1713—1924 (з перервами) діяв у околицях с. Гамаліївка Шосткинського району Сумської області.

У XVIII ст. монастир двічі горів і відновлювався. Центром ансамблю є собор Різдва Богородиці, шестистовпний. Церква загального типу, прямокутна в плані. У першому ярусі — головний вхід до монастиря. Пам'ятка позначена суворістю. В архітектурній спадщині України подібний ансамбль не зустрічається.

Історія монастиря пов'язана з діяльністю козацької еліти часів занепаду Гетманщини після Полтавської катастрофи в 1709 р.

У 1702 р. на кошти Антона Гамалій в слободі Гамаліївка була побудована дерев'яна церква Св. Харлампа. Навколо неї відразу ж виникла Харлампієва пустинь – невеликий жіночий монастир. У 1713 р. клопотом гетьманши Насті Ськоропадської скит перетворений на повноцінний жіночий монастир з відповідними правами. У 1714 р. гетьман Іван Скоропадський проголосив себе титарем, тобто покровителем монастиря. На його засоби почалося кам'яне будівництво, якому гетьман надавав велике значення, тому що це повинен був стати його фамільним монастирем. Зразком став Спасо-Преображенский монастир в Новгород-Сіверську.

У XVIII ст. монастир зазнавав неодноразових спустошеннь і руйнуваннь в результаті пожеж і адміністративних дій російської влади. Незважаючи на руйнування і перебудови, оборонні споруди монастиря непогано збереглися до 1960-х років.

У 1920-х роках монастир закрили і він почав потроху руйнуватися. Харлампіївська тепла церква лишалася парафіяльною для села Гамаліївки, у монастирських келіях жили люди. З 1956 року Гамаліївський монастир оголошено пам'яткою архітектури республіканського значення. 1962 року Сумський облвиконком передав монастир Міністерству внутрішніх справ, яке переобладнало його під місця ув'язнення суворого режиму.

Відповідно до цього, пропоную наступне:

1. Створити Національний заповідник «Гамаліївка» (робоча назва);
2. Долучити до цього процесу істориків, працівників музеїв, журналістів тощо.

Петиція №

Дата створення:

Автор: Камерістов Ростислав Максимович

Станом на 22 жовтня петицію підписали 24 особи з 25000 необхідних.

Показати