Про позбавлення повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України щодо видачі деяких дозвільних документів

ЕКОЛОГІЯ ТА ПРИРОДНІ РЕСУРСИ

Про позбавлення повноважень Міністерства екології та природних ресурсів України щодо видачі деяких дозвільних документів, посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері екології та розширення повноважень Державної екологічної інспекції.
Запоріжжя є одним із найзабрудненіших міст України внаслідок викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами промислових підприємств, що розташовані в промисловій зоні міста.
Роза вітрів розташована таким чином, що майже протягом всього року викиди забруднюючих речовин потрапляють в самий центр м. Запоріжжя, де мешканці задихаються, суспендовані тверді частки осідають в легенях та помешканнях мешканців міста. Вікна тримати відкритими неможливо, оскільки за декілька годин пил від металургійних підприємств покриває всю поверхню житла та дуже складно видаляється за допомогою миючих засобів.
Наслідком такого стану екології є підвищений рівень онкологічних та алергійних захворювань серед мешканців міста, а найбільше серед дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Через це багато добропорядних сімей вимушені просто виїхати з міста на постійне проживання у інші, більш чисті регіони України чи за кордон.
Вказана екологічна ситуація в Запоріжжі має потужний суспільний резонанс та є небайдужою для кожного без винятку мешканця міста, сім’ї, громади, про що свідчать постійні публікації в ЗМІ, мережі інтернет, заходи протесту, що проводяться громадянами перед мерією та іншими будівлями владних інституцій. Це означає тільки одне, що люди ведуть активну боротьбу за своє здоров’я, здоров’я своїх сімей, дітей, за чисте повітря рідного міста.
Очевидним є те, що за умови такого географічного розташування промислових підприємств, коли роза вітрів спрямовує їх викиди на житлові масиви населеного пункту, газоочисне обладнання на таких підприємствах має бути найсучаснішим та повинно працювати в цілодобовому режимі, бути справним та експлуатуватись відповідно до технічного регламенту. Такі вимоги передбачені законодавством та мають неухильно виконуватись посадовими особами промислових підприємств.
Але сумним фактом є те, що промислові гіганти Запорізької області, користуючись численними прогалинами в механізмах контролю за додержанням норм природоохоронного законодавства, експлуатують джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без належної газоочистки з метою економії коштів на здійснення природоохоронних заходів, які сягають багатомільйонних показників.
На мою думку, така складна екологічна ситуація в Запоріжжі склалась в результаті наступних чинників.
По-перше, згідно діючих нормативно-правових актів, а саме Наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №108 від 09.03.2006 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 березня 2006 року за №341/12215 «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів, для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами для підприємств установ та організацій та громадян-підприємців», а також Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Закону України «Про охорону атмосферного повітря», Постанови КМУ від 13 березня 2002 р. N 302 «Про затвердження Порядку проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - підприємців, які отримали такі дозволи», всі промислові гіганти м. Запоріжжя віднесені до першої групи підприємств, дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами яким видає Мінприроди за корупційними схемами. Працівниками Міністерства встановлюються такси для стаціонарних джерел від 1 до 3500 грн. за одне джерело, в обмін на те, що в дозволах виконання природоохоронних заходів буде відтерміновано на останній п’ятий рік дії дозволу, природоохоронні заходи будуть зменшені до мінімуму, а найголовніше, в дозволі будуть дозволені гранично-допустимі концентрації забруднення атмосфери, що перевищують законодавчо встановлені.
Отримавши такі дозволи, власники підприємств першої категорії не вчиняють жодних дій, спрямованих на встановлення газоочисного обладнання та виконання природозахисних заходів, тому що на четвертий рік, або раніше, як скаже Міністерство, вони подадуть нові документи на новий дозвіл та за великий хабар, ще на чотири роки відтермінують виконання природозахисних заходів, на чому зекономлять сотні мільйонів гривень та отримають мільярдні прибутки за рахунок здоров’я місцевих мешканців.
Тому, вимагаю видати окремий нормативно-правовий акт, яким взагалі категорично позбавити Мінприроди України права видавати дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами будь-яким суб’єктам господарювання та передати таке право виключно обласним державним адміністраціям. Такі рішучі дії з боку уряду позбавлять Мінприроди не притаманних йому повноважень та корупційної складової в діяльності міністерства та надасть додатковий час та ресурси для вирішення нагальних завдань, які ставить перед Україною Світова спільнота.
По-друге, сьогодні функція контролю за додержанням природоохоронних заходів покладена виключно на Держекоінспекцію України, яка може проводити тільки планові та позапланові перевірки, завчасно попередивши про це суб’єктів господарювання. Крім того, працівникам Держекоінспекції законодавчо заборонено здійснювати розрахунок збитків розрахунковим методом, вони мають право здійснювати такий розрахунок тільки за результатами інструментального контролю.
Суб’єкти господарювання, особливо посадові особи підприємств першої групи, знаючи про це, просто не допускають працівників Держекоінспекції до проведення перевірок, санкції за що настають у вигляді штрафу в кількасот гривень для окремої особи промислового гіганта та більше не тягнуть за собою ніяких правових наслідків. Держекоінспекція в такому випадку максимум, що може зробити, це подати заяву до правоохоронних органів, які без розрахунку збитків також не можуть притягнути порушника до кримінальної відповідальності, бо наразі відсутній дієвий механізм залучення правоохоронними органами до кримінального провадження працівників Держекоінспекції. Працівники Держекоінспекції не можуть здійснити перевірку підприємства за зверненням слідчого чи оперативного підрозділу, а суди не охоче видають дозволи на такі перевірки. А, навіть якщо суд і надасть такий дозвіл, то підприємство знову не допустить екоінспектора на перевірку в термін визначений слідчим суддею за будь-яких підстав та не отримає за це ніякого покарання та фінансових санкцій. Такий стан речей робить Держекоінспекцію повністю неефективною, як інституцію в цілому.
Тому вимагаю видати окремий нормативно-правовий акт, який дозволить Держекоінспекції, представникам зацікавленої громадськості, працівникам державних районних адміністрацій, працівникам правоохоронних органів в будь-який час доби здійснювати інспекційні відвідування суб’єктів господарювання без попередження, отримувати без обмежень всі документи, що стосуються господарської діяльності підприємства, здійснювати розрахунок збитків, як інструментальним, так і розрахунковим методом. Ввести суворі фінансові санкції до підприємства за недопущення інспектора Держекоінспекції та інших осіб до здійснення інспекційного відвідування чи проведення перевірки. Суттєво збільшити розмір штрафів за порушення у сфері екології. Посилити кримінальну відповідальність за кримінальні правопорушення у сфері екології. Крім того, вимагаю зобов’язати усі підприємства першої групи пройти процедуру оцінки впливу на довкілля згідно вимог Закону України «Про оцінку впливу на довкілля», що дасть змогу привести діяльність пострадянських підприємств до європейських стандартів.
Також вимагаю зобов’язати підприємства першої групи періодично щороку звітувати в ЗМІ перед місцевою державною адміністрацією, екологічною інспекцією та зацікавленою громадськість про стан виконання природоохоронних заходів, стан роботи газоочисного обладнання, скільки та яких саме фільтрів було замінено та встановлено нових і т.д. та ввести кримінальну відповідальність за порушення правил експлуатації газоочисного обладнання.

Дата початку збору підписів: 21 вересня 2018 р.
Дата завершення збору підписів: 21 грудня 2018 р.
Автор: Тараненко Артем Сергійович, громадська організація «Справжні дії», голова ГО Данилов С.В.
Адреса електронної пошти: office@diyi.org.ua
Кількість підписів - 25000.

Петиція №

Дата початку збору підписів:

Відповідь дана:

Автор: Громадська організація "Справжні дії"

Петицію підписали 0 осіб з 25000 необхідних.

Показати

ВІДПОВІДЬ НА ЕЛЕКТРОННУ ПЕТИЦІЮ

Відповідно до статті 23-1 Закону України “Про звернення громадян” Кабінетом Міністрів розглянуто електронну петицію про позбавлення повноважень Мінприроди щодо видачі деяких дозвільних документів, посилення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері екології та розширення повноважень Держекоінспекції, яку на веб-сайті громадського об’єднання “Справжні дії” підтримали понад 25 тис. громадян.
Відповідно до частини шостої статті 11 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” дозволи, на підставі яких можуть здійснюватися викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, видаються суб’єктам господарювання, об’єкти яких належать до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (далі — Мінприроди), за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.
Довідково. У 2018 році Мінприроди видано 15 дозволів на викиди забруднюючих речовин в м. Запоріжжі. Пропозиції та зауваження з боку громадськості та Запорізької облдержадміністрації на адресу Міністерства не надходили.
Крім того повідомляємо, що на виконання пункту 1725 плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106, з урахуванням вимог Директиви 2010/75/ЄС Мінприроди розроблено проект концепції щодо впровадження інтегрованих дозволів з метою реалізації державної політики у сфері промислового забруднення.
Для досягнення цілей концепції пропонується:
зміна підходів до видачі документів дозвільного характеру, у тому числі через оптимізацію процедур видачі та об’єднання документів дозвільного характеру на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на спеціальне водокористування, на здійснення операцій у сфері управління відходами в один консолідований документ — інтегрований та уніфікований дозвіл;
удосконалення процедур доступу громадськості до інформації, інтегрованого дозволу та звітності підприємств, а також процедур участі громадськості у процесі прийняття рішень щодо видачі інтегрованих дозволів.
Крім того, детально буде вивчено питання удосконалення видачі дозволів, які надаються Мінприроди, в тому числі питання можливості надання дозволів місцевими державними адміністраціями.
Слід зазначити, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31 травня 2017 р. № 616 схвалена Концепція реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природного середовища, якою передбачено утворення державного органу природоохоронного моніторингу та нагляду (контролю) з розширеними повноваженнями та ліквідацію Держекоінспекції.
Зокрема, на виконання положень зазначеної Концепції у Верховній Раді зареєстровано проект Закону України “Про Державну природоохоронну службу України”, яким визначаються повноваження такого органу та вносяться зміни до ряду законодавчих актів України.
Уряд вживає заходів для посилення ефективності державного нагляду (контролю) у сфері навколишнього природного середовища під час реалізації зазначеної Концепції.
Додаток до рішення