Про часткову або повну заборону діяльності мікрофінансових кредитних організацій.

ФІНАНСОВА, ПОДАТКОВА, МИТНА ПОЛІТИКА

На сьогодні в нашій країні з відкритим порушенням чинного законодавства ведуть свою діяльність близько тридцяти мікрофінансових організацій (МФО), основою діяльності яких є видача кредитів громадянам України, та понад сто компаній-посередників, які займаються рекламою даних організацій за додатковий відсоток, не маючи при цьому жодних дозвільних документів або ліцензій.
Схема працює так: на першому етапі, користуючись неналежним матеріальним станом великої кількості громадян, або їх тимчасовими фінансовими труднощами, викликаними форс-мажорними обставинами (затримка заробітної плати, хвороба, скорочення та ін.) дані організації пропонують отримати короткостроковий мікрокредит.
Загалом умови наступні:
сума кредиту від 500 до 15 000 гривень;
строк кредитування від 1 до 30 днів з можливістю безстрокової платної пролонгації;
середня відсоткова ставка за користування коштами від 1,5 до 2% в день.
При даних умовах реальна річна відсоткова ставка за користування кредитом в різних організаціях становить від 560% до 726% !
Також у договорах прописана пеня та штрафні санкції, які у більшості МФО складають 3% в день, у разі прострочення закриття кредиту.
При цьому, для оформлення такого кредиту цим організаціям потрібні лише паспортні дані людини, які в наш час можна отримати дуже легко. При оформленні займу відбувається «ідентифікація» клієнта за допомогою СМС та листа на електрону пошту. Згодою з умовами договору є «хрестик», «галочка» або «палочка» у певній клітинці, про реальний або електронний підпис мова не йде. Тобто шахраю достатньо мати доступ до Інтернету, дані вашого паспорту (навіть не ксерокопії), новий стартовий пакет, не персоналізовану кредитну картку, зареєструвати фіктивну адресу електронної пошти, витратити 20 хвилин і повісити на вас кредит. Якщо ви втратили гаманець з документами, для вас це може стати вироком. Не кажучи про те, що ніщо не заважає працівникам макрофінансової організації змінювати електронний договір на свою користь після його «підписання».
Звісно, у більшості випадків людина користується послугами МФО добровільно. До прикладу, якщо оформити мікрокредит на суму 10 000 гривень, з відсотковою ставкою 1,8% за кожен день користування, строком на 30 днів, але знайти можливість повернути кошти лише через два місяці, з урахуванням пені клієнт буде змушений повернути 28 500 гривень!
Таким чином, отримуючи таку «фінансову допомогу» людина ризикує потрапити у боргову яму, беручи наступний кредит для того, щоб повернути попередній і так далі та ризикує втратити все.
Кричущі порушення чинного законодавства України зі сторони МФО починають відбуватися після оголошеної клієнту дати сплати кредиту у разі затримки оплати, або повної неможливості його повернення.
В таких випадках вся персональна інформація боржника передається третім особам, що є прямим порушенням Статті 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», а саме про те, що дані про фінансово-економічний стан клієнта (боржника) є банківською таємницею. Підставами для розголошення такої інформації є письмовий дозвіл власника інформації (клієнта), рішення суду, запит СБУ, прокуратури, тощо.
Проте інформація про клієнта в повному обсязі передається третім особам, які в телефонному режимі розпочинають шантажувати самого боржника, його родину, друзів та колег. У 99% випадків вони не є ні довіреними особами, ні поручителями клієнта. Мікрофінансові організації не йдуть на компроміс у питаннях безвідсоткової відстрочки, зменшення відсотків або реструктуризації боргу. Жоден аргумент для них не є прийнятним.
Натомість тиск «незрозумілих осіб» розповсюджується на більшу кількість осіб та підсилюється погрозами фізичного впливу та повної фізичної розправи над дітьми, батьками або самим боржником. Жорстоке повідомлення з погрозою може отримати і 10-річна дитина і 70-річна бабуся.
За два минулих роки було зафіксовано більш ніж двадцять випадків доведення людей до самогубства саме через методи впливу МФО.

Переконаний, що такі протиправні дії повинні нести за собою наступну відповідальність:
1. Ч.1 Статті 189 Кримінального кодексу України. Вимагання.
2. Стаття 190 Кримінального кодексу України. Шахрайство.
3. Стаття 129 Кримінального кодексу України. Погроза вбивством.
4. Стаття 120 Кримінального кодексу України. Доведення до самогубства.

На жаль, у більшості випадків кримінальні провадження стосовно незаконної діяльності МФО в Україні не порушуються. Однією з причин є те, що органи поліції перевантажені даними зверненнями, іншою те, що людина доведена до відчаю і просто не бачить ніякого адекватного виходу з цієї ситуації.
У зв’язку з цим, та за відсутності нормативно-правової бази, яка б регулювала діяльність мікрофінансових кредитних організацій, звертаюсь до Вас з вимогою часткової або повної заборони їх діяльності на території України.
Також створити нормальні законодавчі норми по відсотках, штрафах, по обмеженням в цілому саме для мфо, так як вони використовують лазівку в законодавстві. Щоб люди не влазили в долгові ями після пари кредитів.

Петиція №

Дата початку збору підписів:

До кінця збору підписів залишилось:

Автор: Воловик Ярослав Олександрович

Станом на 6 червня петицію підписали 28 осіб з 25000 необхідних.

Показати