Усунути вибірковість вимоги вакцинації у закладах вищої освіти

ОСВІТА, НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА, ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

У зв'язку з потребою реагувати на нові виклики пов'язані із пандемією COVID-19 й організовувати у цьому контексті навчальний процес в закладах вищої освіти, ми - викладачі, працівники закладів вищої освіти, представники/ці громадянського суспільства, звертаємо увагу на низку недоліків, які містять чинні нормативно-правові акти.

Постанова Кабінету міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 (зі змінами та доповненнями №677 від 13 червня 2021 року, №954 від 13 вересня 2021 року), яка встановлює норму не менше 80% вакцинованого персоналу закладів вищої освіти як умови для продовження навчального процесу в “жовтій” та “помаранчевій” зонах епідемічної небезпеки та наказ Міністерства охорони здоров'я України від 4 жовтня 2021 року №2153, що дає підстави відстороняти невакцинованих викладачів закладів вищої освіти від виконання своїх обов'язків без збереження заробітної плати, є вибірковими та не враховують всіх учасників навчального процесу, які можуть створювати ефекти для розповсюдження вірусу. Наприклад, у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка станом на 2020 рік було 2974 викладачі при понад, ніж 28 000 здобувачів вищої освіти. Саме студенти та інші здобувачі освіти є основним контингентом закладів вищої освіти, статус яких цілком ігнорований у зазначених документах.

На наш погляд, вимога щодо вакцинації має стосуватися всіх учасників навчального процесу - не лише викладачів і допоміжний персонал закладів вищої освіти, а також студентів, які числом зазвичай переважають викладачів.

Статті 2 та 153 Кодексу законів про працю України гарантують працівникам право на безпечні умови праці. Реалізація цієї гарантії особливо гостро постає за умов поточної пандемії COVID-19.

В Україні були схожі прецеденти, зокрема у справі щодо оскарження заборони відвідувати дитячі садки невакцинованим дітям, Верховний Суд України у такій схожій справі постановив (постанова від 17 квітня 2019 року, №682/1692/17), що ця заборона не є порушенням прав людини, оскільки колективний інтерес суспільства та загальне право на безпеку й охорону здоров'я є пріоритетним. Чому ми, хто виконують свої обов'язки, маємо ризикувати через чийсь фанатизм, інфантилізм і байдужість до суспільного інтересу? Вакцинація є безкоштовною та доступною для всіх категорій населення й у більшості випадків відмова від неї (за незначним винятком медичних протипоказань) є передусім вираженням антисоціальної, деструктивної настанови.

Постанова Кабінету міністрів України від 13 вересня 2021 року №1236 надає право закладам, за умов “жовтої” зони епідемічної небезпеки, самостійно визначати чи надавати послуги невакцинованим особам. Таке право не передбачене для закладів вищої освіти при тому, що здобуття вищої освіти, на відміну від початкової та середньої, не є обов'язковим в Україні. Виглядає наче фітнес-клуб чи розважальна установа в очах уряду мають пріоритетність перед закладами вищої освіти, які позбавлені права регулювати надання освітніх послуг відповідно до імперативу убезпечення своїх працівників.

Наказ Міністерства освіти і науки України у нинішньому вигляді, на наш погляд, не забезпечує передумови для безпечної та нешкідливої праці за умов пандемії, є вибірковим і стимулює порушення права викладачів та інших працівників закладів вищої освіти на безпечні умови праці.

Сам факт можливості відсторонення невакцинованих викладачів - є обґрунтованим і доречним, але за умови відсутності цієї норми щодо інших учасників навчального процесу (щонайменше повнолітніх студентів із заморожуванням стипендії), ця норма набуває дискримінаційного характеру. Ми вимагаємо, аби адміністративні заходи сприяння вакцинації були застосовані до всіх учасників навчального процесу, як того вимагає конституційний принцип рівності громадян, а також суспільний інтерес і потреби безпечного професійного середовища.

Зважаючи на низьку довіру суспільства до заходів уряду із вакцинації населення (дослідження Фонду “Демократичних ініціатив ім. Ілька Кучеріва” у серпні 2021 року виявило, що понад 56% дорослих українців не планують вакцинуватися), вибірковість нормативних вимог може свідчити про прагнення уряду уникнути зайвого збурення громадської думки, що й так неприхильна до офіційних заходів. Але така сумнівна установка шкодить цілям протидії поширенню вірусу.

Отже, усунення зазначених недоліків має передбачати вимогу щодо вакцинації всіх (щонайменше, повнолітніх) учасників навчального процесу на такому ж рівні, як і персоналу, механізм відсторонення від навчального процесу тих студентів та інших здобувачів освіти, які не мають протипоказань, але відмовляються від вакцинації. Доречним, є засвоєння іноземного досвіду (зокрема, Швеції), де неповнолітні від 15 років мають право вакцинуватися навіть усупереч рішенню батьків. Не може бути місця вибірковості та заграванню із масовими стереотипами, що створюють кризу довіри в навчальному процесі та нівелюють ефективність заходів супроти COVID-19.

Петиція №

Дата створення:

Автор: Шелухін Володимир Анатолійович

Станом на 29 червня петицію підписали 109 осіб з 25000 необхідних.

Показати