Збереження самобутності кожного краю в умовах війни.

ОБОРОНОЗДАТНІСТЬ, СУВЕРЕНІТЕТ, МІЖДЕРЖАВНІ І МІЖНАЦІОНАЛЬНІ ВІДНОСИНИ

Упродовж багатьох століть на українській етнічній території відповідно сформувалися різні етнографічні групи українського етносу. Серед них лемки (русини), долиняни, гуцули, бойки, покутяни, ополяни, подоляни, волиняни, батюки, холмщаки, підгіряни, підляшуки, пінчуки, поліщуки, литвини, польовики, черкаси, переяславці, полтавці, кирдани, севрюки, слобожанці, степовики, задунайці, кубанці, донці та інші групи з певними культурно-побутовими особливостями. Під етнографічною групою або субетносами розуміють певну групу людей, що належить до конкретного етносу. Вона зберігає традиційні елементи побутової культури, діалектні відмінності в мові і складає історико-культурну спільність. Традиційно-побутові особливості етнографічних груп (субетносів) виявляються в одязі, житлі, звичаях, обрядах, фольклорі, народній музиці та декоративно-прикладному мистецтві. Поява етнографічних груп зумовлена історичними особливостями розвитку окремих територіальних груп конкретної народності чи нації, їх соціальним і політичним становищем, географічними умовами, заняттями, що позначається на культурі і побуті цих груп. Часто такі групи мають самоназву і виступають етнографічними групами (субетносами) конкретного етносу. А також існують і релігійні розбіжності. Добре, що в Україні жодна релігія не посідає чільного місця, обмежуючи тим права інших громадян на свободу віросповідання. Крім цих нюансів, в Україні представлено чимало меншин. Представники інших народів мають ті ж самі права, що й етнічні українці. В умовах війни багато людей залишили свої обійстя, свої домівки і подалися на проживання до іншого краю. До війни за умов урбанізації і стрімкого економічного розвитку відбулася культурно-побутова інтеграція цих груп з навколишнім населенням. Тож, згадані специфічні особливості цих груп згладжуються, звужується сфера їх впливу і окремі з них перестають існувати. Етнографічні групи українського етносу зараз найкраще збереглися в межах Українських Карпат та Закарпаття. Найкраще зберегли свої особливості етнографічні групи горян Українських Карпат — бойки, гуцули, лемки (русини). В Україні не було проектів щодо захисту цих особливостей етносу. Не було, як у Румунії радіоканалу (Radio Antena Satelor), де пропагується народна музика та любов до народних інструментів. Чи є ни ні в Україні народна інструментальна музика? В Україні лише зараз з'явилися проекти щодо крафтових продуктів кожного краю. А під час війни дуже важливо, щоби була збережена культура кожного краю. Необхідно всіляко зацікавлювати внутрішніх переселенців до особливостей української культури. Не можна допустити, щоби переселенці остаточно знищили те, що вже майже втрачено отим дивним хамством та зневагою до не такого, як ти, та гіпертрофованою любов'ю до себе радімого: "Я із Харькова, пєрєйдітє, пажаласта на рузькій, чьто же дєлать, єслі я із Харькова". Емпатія людей безмежна, однак відсутність елементарної культури просто вражає. Неповага до всього українського, до всього самобутнього. Це порушення прав громадянина країни. Незнання історії і культури народу, який споконвічно проживає на терені є звичайним зловживанням. Це неприпустимо, і повинно просто каратися, якщо є таким складним для розуміння. Незнання української мови, але небувала любов до українського хліба - це вже анекдот... І жахлива правда про те, що після СССР в Україні проживає багато переселенців із різних республік СССР, а також ті, хто вбивав і влаштовував голодомори та геноциди. Так не може тривати вічно. Це потрібно або визнати і змінити ситуацію, або й надалі замовчувати очевидне, тим самим порушуючи всі закони світоустрою і підігруючи росіянам під час війни.

Петиція №

Дата створення:

Автор: Шупик Валентина Анатоліївна

Станом на 18 серпня петицію підписали 12 осіб з 25000 необхідних.

Показати