Про перейменування Національної музичної академії України імені російського композитора П.І.Чайковського

У час, коли Україна боронить свій суверенітет від російських загарбників, один з провідних навчальних закладів України, розташований у серці української столиці, продовжує називатися ім’ям російського композитора, що став емблемою російського імперського шовінізму. Цей навчальний заклад – Національна музична академія України імені П.І.Чайковського. Вимагаємо прибрати ім’я російського імперського композитора з назви Національної музичної академії України.
Відомо, що один з прадідів П.Чайковського був українцем. Однак інший прадід цього композитора був французом, прабаба – австрійкою. Генеалогія не робить П.Чайковського австрійським чи французьким композитором, так само як не робить П.Чайковського українським композитором.
Відомо, що П.І.Чайковський використовував українські народні мелодії у деяких своїх творах. Л.Бетховен також використовував у деяких своїх творах українські народні мелодії. Це не робить Л.Бетховена українським композитором. Так само це не робить П.Чайковського українським композитором.
У своїх творах П.Чайковський, крім деяких українських народних мелодій, використовував гімн «Боже, царя храни!» та інші численні музичні емблеми Російської імперії. П.Чайковський писав музику на замовлення російських імператорів, які нищили Україну, забороняли українську мову та український театр (Емський указ 1876 р., заборона 1881 р.). П.Чайковський належав до кола осіб, наближених до російського імператора Олександра ІІІ, що підписав укази про заборону українського театру (1884) та про заборону вживання української мови в офіційних установах (1888 р.). П.Чайковський охоче виконував музичні замовлення ідеологічного змісту, які мусили підкріпити ідею панування Російської імперії над іншими народами («Сербсько-російський марш» та ін.). Таким чином П.Чайковський усвідомлено працював на російську імперську культуру і був сподвижником російських політичних діячів, що нищили культуру України.
У наш час музика П.Чайковського стала візитівкою путінської Росії і у світовій свідомості асоціюється лише з Росією. Саме тому ми вважаємо ім’я російського композитора П.Чайковського в назві провідного вищого музичного навчального закладу столиці зневагою пам’яті кожного загиблого українського воїна, що кладе нині своє життя за свободу України.

***
Питання про вилучення імені російського композитора П.Чайковського з назви столичного навчального закладу принципове з політичних міркувань. Тому рішення про перейменування мусить бути прийняте незалежно від конформізму окремих українських музикантів, які, керуючись міркуваннями особистої вигоди від виконання популярних творів П.Чайковського та інерцією постколоніальної свідомості, хотіли би супроти історичної правди називати українським російського композитора П.Чайковського.
Україна не потребує використовувати у своєму самоствердженні запозичені імена, оскільки має чимало славетних імен в історії власної музичної культури.
З-поміж композиторів XVII століття:
- Симеон Пекалицький, який, починаючи з 1666 р., неодноразово приїздив зі своїм хором з Чернігова та Львова до Москви і навчав росіян співати музику по нотах (одним з його учнів був перший російський композитор Василь Титов);
- Микола Дилецький, що народився в Києві і був автором першого трактату з теорії музики у Східній Європі, а згодом також навчав росіян музики.
З-поміж композиторів XVIII століття:
- Іван Домарацький та Герман Левицький, що працювали в соборі Святої Софії у Києві;
- Артемій Ведель, що вчився у Києво-Могилянській академії, грав там в оркестрі, згодом був замучений російським царським режимом;
- Максим Березовський, що навчався у Києві, а потім разом з В.А.Моцартом в Італії.
Про українських композиторів ХІХ, ХХ і ХХІ століть, чия діяльність пов'язана з Києвом, відомо всім. Згадати хоча би Бориса Лятошинського – видатного симфоніста ХХ сторіччя, який багато років працював у Київській консерваторії: ледь не третина сучасних композиторів київської школи – його учні та учні учнів.

В українській музичній культурі не бракує імен, більш гідних уваги, ніж ім'я російського композитора П.Чайковського. Ці імена менш розрекламовані. І єдина причина цього – цілеспрямована кількасотлітня робота російської ідеології. Українська держава повинна припинити називати ключові об'єкти своєї інфраструктури – такі як Національна музична академія України – іменами російських діячів. З назви Національної музичної академії України мусить бути вилучене ім'я російського композитора.
Вимагаємо від Уряду України прийняти відповідне рішення.

Кандидат мистецтвознавства,
випускник Національної музичної академії України
Богдан Дем'яненко