Не забороняти Українську Православну Церкву

Президент України Володимир Зеленський 1 грудня 2022 року в своєму вечірньому відеозверненні оголосив, що Рада національної безпеки та оборони України доручила Кабінетові Міністрів України внести на розгляд Верховної Ради законопроект, який би унеможливлював діяльність в Україні релігійних організацій, афілійованих із центрами впливу в країні-агресорі.
Тобто мається на увазі, що якщо Українська Православна Церква є такою релігійною організацією, то за допомогою нової законодавчої бази буде унеможливлено її діяльність в Україні.

Президент зазначив, що це робиться задля того, аби ніхто не міг маніпулювати українцями й послаблювати Україну зсередини.

Ми, віряни Української Православної Церкви, які підпишуть цю петицію, свідчимо про те, що:

— не маємо ніякої іншої земної Батьківщини, окрім України, і не посягали навіть подумки на зміну її територіальних кордонів.
— не працювали ніколи, за жодних обставин, жодною мірою в інтересах будь-якої іншої держави, і тим більше держави-агресора.
— повністю засуджуємо напад російської федерації на нашу державу в 2014 році з подальшою анексією Криму, окупацією частини Луганської та Донецької областей, а також повномасштабне вторгнення 24 лютого 2022 року.
— з болем дізнаємося про випадки співпраці окремих священнослужителів та вірян нашої Церкви з окупаційною владою та ніколи не змиримося й не підтримаємо тих, хто свідомо й добровільно пішов на колаборацію з ворогом, корегував вогонь проти наших захисників та бажав поразки нашій державі.

Розуміючи, що приводів для докорів від суспільства набагато більше, ніж можна порушити в одному документі, ми просимо Кабінет Міністрів України врахувати позицію нас — громадян України, налаштованих патріотично, — під час юридичного вирішення питання з Українською Православною Церквою.

Ми повністю підтримуємо необхідність розслідування кожного випадку колаборації та притягування до відповідальності згідно з чинним законодавством України, якщо провина людини буде доведена.

Однак вважаємо неможливим покладати злочини окремих громадян на всю розгалужену інституцію, якою є Українська Православна Церква, і на цій підставі вдаватися до її юридичної заборони. Так, УПЦ об’єднує людей з різними поглядами, але здебільшого ми всі бажаємо перемоги нашій країні в цій війні та відновлення її територіальної цілісності.

Заради цього віряни УПЦ воюють у Збройних Силах України, працюють кожен на своєму місці, волонтерять і донатять на ЗСУ. Виборюють ціною власного життя і здоров’я майбутнє нашої держави.

Ми не заслуговуємо на тавро «колаборантів» та «агентів ФСБ». З сумом констатуємо, що таке ставлення лише призводить до значної деморалізації частини суспільства, яка є вірянами УПЦ, і насправді може служити прихованим інтересам російської федерації щодо дестабілізації та роз’єднання українців в умовах війни.

Ми всередині Української Православної Церкви теж шукаємо виходи зі складної ситуації, що сталася, але розуміємо, що наявні протиріччя не можуть бути подолані так швидко, як нам би хотілося.

Просимо Кабінет Міністрів України під час розроблення законодавчої бази підходити до вирішення церковного питання так само зважено, як це робиться під час розгляду проблем в інших галузях життя держави, і не покладати провину окремих представників УПЦ на всю інституцію, якою є Українська Православна Церква.

Конституція України гарантує всім громадянам України свободу совісті та віросповідання. Тому ми, віряни Української Православної Церкви, закликаємо під час розроблення відповідних законопроектів за дорученням РНБО проявити мудрість і турботу й вирішувати церковне питання шляхом діалогу, пошуку правди і захисту конституційних прав і свобод громадян, а не шляхом покладання вини окремих осіб на всіх вірян і заборони всієї Церкви замість покарання винних.