Виховання дітей-аутистів в Україні.

ОСВІТА, НАУКОВА, НАУКОВО-ТЕХНІЧНА, ІННОВАЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ

Аутизм — це розлад розвитку нервової системи, що характеризується порушенням соціальної взаємодії, вербальної і невербальної комунікації, і повторюваною поведінкою, існують складнощі у взаємодії із зовнішнім світом , з цього приводу виникають порушення в соціалізації. Людина із аутизмом типово уникає спілкування: усяке порушення повсякденного розпорядку й стереотипів виявляється йому трагедією; проте інтелект аутиста понижений далеко не завжди, часто виявляються так звані «острівці знання» — області, в яких здібності хворого досягають нормального або навіть геніального рівня.

Дитячий аутизм в Україні розцінюється як інвалідність і до таких дітей ставляться як до інвалідів. Це величезна помилка, що калічить мільйони дитячих долей і не дає дитині ніякого шансу на повноцінне життя.

У нашій державі нема спеціалізованих навчальних закладів, які володіють методиками навчання дітей із аутизмом, що дають вагомий результат - адаптацію дитини до нормального життя. Є психіатричні відділення, які працюють на базі спеціалізованих лікарень, куди потрапляють діти із різними діагнозами, включаючи серйозні нервові порушення і захворювання. Все що там можуть зробити - це поставити діагноз, виписати психотропні ліки (чи покласти у стаціонар?), а куди потім з такою дитиною йти - не зрозуміло, бо реально про корекцію аутизму в Україні мало чого відомо. Якщо з дитиною все більш-менш нормально і батьки віддають її на навчання у державний навчальний заклад, то тут починається цькування із боку вихователів і батьків інших дітей, бо дитина інша. Інша - це погана? Інша - це гірша? Про яку інклюзію може йти мова, коли наше суспільство не вважає особливих дітей (підлітків, дорослих) за повноцінних його членів?

Найвідоміший із фондів, що підтримує аутистів - Дитина з майбутнім. Це приватний фонд, що навіть має свій комерційний дитячий садок. Острівець надії для батьків, що не змогли дати раду своїй дитині у державному навчальному закладі. Навчання у такому садочку коштує 25 тисяч гривень на місяць. Чи може пересічний громадянин України дозволити собі сплатити за навчання у такому навчальному закладі при мінімальній зарплатні 3 тис. 200 грн. (з 01.01.2017) ?

В Україні є інші активісти та спеціалісти, що можуть і хочуть працювати з дітьми-аутистами. Серед них є багато батьків, які пройшли через усі етапи виховання дітей-аутистів і хочуть ділитися своїм досвідом. Замість того, щоб займатися вихованням і розвитком дітей-аутистів, ці люди змушені боротися із корупцією та бюрократією у елементарних питаннях, таких як оренда приміщення для організації дитячого навчального закладу. Я вважаю, що кожна громадська ініціатива, що спрямована на підтримку і виховання дітей із різними психічними особливостями повинна підтримуватися нашою державою. Як саме? Почати хоча б з основ:

1. Захищати інтереси дитини, що вступила до дитячого навчального закладу по програмі інклюзії. Слідкувати за тим, щоб була відсутня дискримінація і дитина мала можливість навчатися як усі інші діти. Ввести адміністративну відповідальність за порушення прав та дискримінацію дітей-аутистів.

2. Поширювати серед населення інформацію про аутизм і виключити його із переліку захворювань за якими надається інвалідність. Надавати інвалідність тільки у тому випадку, коли дитина/людина не є дієздатною.

3. Підтримувати приватні навчальні заклади, що займаються вихованням дітей-аутистів в отриманні приміщення для занять. Ідеально було б виділяти на базі дитячого навчального закладу частину приміщення для формування 1-2х груп для занять. Якщо існують комерційні групи при дитячих садках, щоб оминути чергу, то чому б не створити такі самі групи, але для особливих дітей?

4. Створити курси для підвищення кваліфікації для вихователів, які цікавляться аутизмом, або створити окремий курс у вищих навчальних закладах, де навчаються молоді фахівці-педагоги. На цих курсах навчати сучасним методикам виховання дітей-аутистів, розвитку мовлення, корекції поведінки і т.д.

Діти - це наше майбутнє. Кожна дитина має право на розвиток і шанс жити гідно у тому суспільстві, де вона народилася. Інтереси особливих дітей повинні бути захищені, а держава має контролювати це у першій інстанції. Якщо сьогодні ми звернемо увагу на проблему дитячого аутизму і зможемо дати таким дітям шанс - то можливо коли вони виростуть, наша держава зможе пишатися новими Моцартом, Гейтсем, або Ейнштейном.

Петиція №

Дата створення:

Автор: Лук'янчикова Вероніка Дмитрівна

Станом на 29 червня петицію підписали 318 осіб з 25000 необхідних.

Показати